Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Бро, слушай, у меня тут история просто огонь! Я решил поделиться с тобой, так что приготовься впитывать мои слова, как самый прокачанный губка.
Так вот, решил я на днях сделать вылазку в темную сторону, в место, где настоящая жизнь кипит. Знаешь, нашел я пару закладок, таких, что просто сразу взорвали мою сознательность. Решил я попробовать этот незнакомый флоу, уж слишком о нем много слышал.
Так что, как только достал свои новые друзья, мне пришла в голову идея жарить хлебушек с маслом прямо у костра. Представляешь? Весь мир вокруг, а я, наркоман по призванию, встречаю эту эйфорию пузырьком кодеина.
Ну и поехал я на волне настоящего хайпа! Убивался по полной, накуриваясь и пребывая в состоянии хмури. Понимаешь, это именно то, что я искал. Что-то, что позволяет оторваться от обыденности и задвигаться в своеобразный мир наркотических блаженств.
И вот я попадаю в свой хай, волшебное место, полное радуги чувств и бесконечных фантазий. Мечтательно смотрю на огонь, его пляшущие языки наполняют меня новыми идеями. Даже стало казаться, что в каждом пламени таится какая-то тайна, что оно знает больше, чем я.
Сижу я такой на природе, наркоман по полной программе. Просто угараю со своими новыми приятелями. Вроде бы и все просто, но каждый новый вдох кошмарно мягок и приносит этот сладостный оргазм моему сознанию.
И тут, посреди радужных фантазий, всплывает в голове мысль, что все это так и должно быть. Ведь только наркоманы способны увидеть те краски, которые таятся за серостью мира. Именно мы задаем ритм этой вереницы пламени и мечты.
А потом, утомленный, я ложусь на траву и слушаю, как каждый шорох листа становится голосом в моей голове. Все окружающее начинает петь свою песню, и я вступаю в эту гармонию природы, мотая головой в такт воображаемому саундтреку.
Но в конце концов, все хайпы заканчиваются, и эйфория уходит в туман прошлых наркотических приключений. Я снова становлюсь обычным флопом, который забывает о своих высоких идеалах, когда наступают тяжелые будни.
Но, знаешь, бро, даже когда я возвращаюсь в обычную жизнь, я всегда помню о тех мгновениях, когда все было действительно настоящим. Жизнь наркомана может быть ужасной, но только она способна показать нам, какой мир мы пропускаем в обычные дни. Многие говорят, что я на пути к гибели, но я знаю, что есть и другая сторона этой медали.
В конце концов, мы все ищем свой путь к счастью. И возможно, фараонский кайф – это тот путь, который я выбрал. Ты знаешь, бро, наркоманы – это просто люди, которые идут по своему пути, несмотря на все преграды.
Так что, погнали вместе, наркоманы, исследовать границы своего сознания, открывая новые горизонты. Ведь только тогда мы сможем понять, кто мы такие на самом деле и зачем мы здесь.
Так закончилась моя история, бро. Можешь считать это предупреждением или вдохновением – на тебе решать. Но помни, что с каждым шажком в сторону наркотиков, ты бросаешь вызов миру и начинаешь задвигаться в своем темном лабиринте.